0

про шовковицю

гарний паркан у когось у дворі, деревяний парканчик огорожа

Крізь такий паркан найкраще спостерігати за шовковицею :). Фото by trs 125

От що не кажіть, а у сусіда шовковиця завжди смачніша :). І це не я вигадала!
Ви самі  можете перевірити, при чому дуже навіть легко :).
Головне, правильно – визначити момент, коли сусід піде на обідній відпочинок. Або просто кудись піде…

Отоді й треба припиняти ловіння гав та кидати усі інші заняття.
Не можна втрачати ні хвилини: треба бігти на дегустацію :).

Перед тим, правда, краще запастися якоюсь скляною тарою (можна навіть двома). А то шовковиця – це такий продукт, якого через годину знову хочеться :).
Так що Ви як хочете, а я піду готувати тару та виглядати – може уже пора вирушати на мої шовковичні справи :)

PS: народна мудрість каже: чим вищий сусідський паркан – тим смачніша шовковиця за ним росте… ех :)!

0

Щось задощило на душі

lara, девушка спит, красивая девушка, черно-белое фото, красиві дівчата України

Написано у той вечір, коли сильно дощило…

Щось задощило на душі.
Застукотіло в шибки.
І вже чиїсь нічні вірші
Читає вітер хрипко.

До когось, певно, заграє.
Малюється словами.
Не знає він: то в нього є
Кохання до безтями

Чи то здалось на певну мить.
І дух перехопило.
Дощами ніч моя шумить.
І сни тривожить вміло.

А завтра пройде. Або ні.
Казати передчасно.
І лиш слова ті вітряні
Звучать мені виразно.

вночі 26 червня 2011 року

9

про зайве

У Вас є щось зайве або Вам чогось не вистачає? Забудьте про нього.

У Вас є щось зайве або Вам чогось не вистачає? Забудьте про нього.

- Уявляєш, я набрала два зайвих кілограми.
Я просто не знаю, що робити.
Як же я тепер на пляж піду?
- Та по тобі не видно. От у мене вугрі по всьому обличчю висипало, що аж на вулицю страшно вийти. Їх не сховаєш.
- О, так – це горе. Ну можна тоналкою спробувати… Але це просто якийсь жах. Такий складний період пішов.
- У мене теж. На роботі – завал. На любовному фронті – стабільне затишшя. Що воно таке…
- Жах та і все. Іще й ці зайві кілограми…

І в тому ж парку поруч із розмовою цих молодих дівчат старенька мама везла у інвалідному візку свою 18-річну дочку, яка могла тільки мріяти, щоб у її житті були такі “складні” життєві проблеми.

Замість висновку: збільшивши власну вагу на пять (десять, пятнадцять кілограмів), обсипавшись вугрями і розлучившись із хлопцем (дівчиною) забудьте про них.  У людей буває і гірше.

Насолоджуйтеся вдиханням і видиханням кисню, здоровям вашого молодого тіла і чудовістю кожного дня життя :)

0

Медово пахнуть липи

Як вас не любити, мої липові вулиці :)!!!

Як вас не любити, мої липові вулиці :)?

Я не знаю чи любите Ви спати у трамваї чи метро, але я це роблю регулярно :).
Мій сьогоднішній вірш написаний щодо одного з таких моїх дрімань…
У ньому я по-чесному розповідаю про те, як мої мрії божеволіють від липових ароматів і як мені не вистачає сили їх стримати. Тож вони… починають літати :)


Медово пахнуть липи уночі
У їхній легковітряній задумі,
І лиш трамвай неспішно ідучи,
Цю ніч тривожить у своєму шумі.

І може хтось вже нерозбудно спить.
А я віддамся в любощі дрімоті.
На три зупинки…

Я у пахощах суцвіть.
І у нічних метеликів польоті.
Я в тоні зелені
Заснувших кольорів.
І мої мрії чудернацькі
Й легкокрилі…
Але зупинка.
І трамвай ходу спинив.

У липові солодкі заметілі.
Я вийшла серед ночі.
І пішла
Щаслива. І розніжена у літі.
Як не любити їх?

Я б точно не змогла.
Без вулиць цих,
Що в пахощах залиті…

0

фото мрії

Фото мрії. Фотографувала renata baiao

Фото мрії. Фотографувала renata baiao

Завдяки цьому фото я зрозуміла, що мрії можна сфотографувати. Отак от якась Рената Баіао взяла і сфотографувала мою літню мрію :).
При чому не тільки мою – я впевнена, що кожен, глянувши на фото (чи може на дівчину :)) почав мріяти про щось схоже у своєму житті :)

Але цю фотографію я розмістила тут не для того, щоб похизуватися своїми мріями, ні :).
Просто я знаю, що усі уже просто марять відпочинком і відпусткою/канікулами.

А оскільки мрії мають властивість збуватися :), то…
Це фото обовязково допоможе Вам домріятися до моря, сонця і жовтого пісочку.
А декому – може навіть до дівчини :)

0

бомбосховище або вся правда про студентське життя

Так виглядає зброя справжнього студента :)! Фото by myself :)

Так виглядає зброя справжнього студента :)! Фото by myself

Це сталося зі мною сьогодні.
Як завжди, погода не віщувала нічого поганого, навіть навпаки :).
Але ж не могло все складатися аж так чудово!

Тож я нічого не підозрюючи, в одному з ВУЗів столиці натрапила на секретний обєкт.

Самі розумієте – в силу студентської таємниці я не можу розповісти Вам де він знаходиться, проте фотографією поділюся.
Хай бачать усі яке у студентів сесійне оснащення :)

Так от.
Це звичайне студентське бомбосховище :).
Правда на фото бомб не видно, а зафіксовані лише малогабаритні снаряди.
Проте, я – як очевидець, можу засвідчити, що там ого-го ще скільки засобів для врятування потопаючого на екзамені :).

Тож якщо комусь потрібна адреса цього засекреченого місця – так тому й бути, за пару смайликів я поділюся нею з Вами.
Але відразу кажу – оті бомби і шпори – вузько спеціалізованої дії. Тобто зважаючи на місце їх залягання, вони безсилі перед вищою математикою і можуть тільки трохи знешкодити філософію :)

А ще прошу звернути увагу на скотч, який ненавязливо лежить у кутку бомбосховища. Це залякувальний засіб спеціально для тих, хто багато говорить про це секретне місце :).
Тому, щоб не відчути на собі його дію я швиденько замовкаю і ставлю крапку в усій цій історії :).

0

люксембургерлі

Ви думаєте, що я знову понавигадувала нових слів :)? А от і ні, помиляєтеся!
Адже слово “люксембургерлі” – це дуже смачний, давно існуючий термін.
Він настільки чудовий, особливо при вживанні з чаєм або кавою, що просто не можна втриматися і хочеться взяти собі добавки :).

А взагалі-то, скажу чесно: я про них і не думала писати.
Але так хотілося у Зелену Неділю чогось зелененького на сайт розмістити.
Думала про жабок. Тоді про смарагди. Про зелений борщ :).
Уже навіть щодо зелених конопляних листків ідеї пробігали :).

Проте, поки відбувалося усе вище описане, я побачила це фото і питання вирішилося само собою - і зелено, і смачно :)
Так що по-дружньому раджу Вам спробувати люксембургерлі (luxemburgers, інша назва – macaroons) і тоді Ви розлюбите торт “Наполеон”, “Медовик” і навіть заварні тістечка :)!

Отак-от на моєму сайті зелено в Зелену Неділю :). На фото по центру - luxemberies. Фотограф farhad_daud

Отак-от на моєму сайті зелено в Зелену Неділю :). На фото (зліва направо): luxemberies. Фотограф farhad_daud

А ще хочу додати: фото явно від-фотошоплене, адже в житті люксики мають переважно ніжні кольори: ледь рожеві, світло-зелені, кавові і трохи фіолетові etc…
Проте особисто я пробачаю цю маленьку неправду.
Адже правдивість зеленої трави і смакоти люксембургерлів все рівно перемагає :).

2

цитата про виміри щастя

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

У вікна нашого із нею світу заглядає виноград.
І дуже часто мені здається, що неправильно говорити “велике щастя” або “щастя неземне”.
Адже у кожного воно має конкретні земні обриси і стіни.
У нас із нею воно вміщається всього в 14 квадратних метрах, поділених навпіл…

Кузьменко Марина. Із книги, яка скоро буде опублікована і назва якої, до моменту її виходу в світ, тримається під сімома замками, трьома пін-кодами і ще купою різних охоронних і сигналізаційних наворотів :).

0

цитата про людські творіння

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Людина сотворила нестерпний світ із садистичним робочим режимом, відібрала в себе час, змусила стати функцією, вигадала собі купу ускладнень. І все для чого?

Тарас Антипович. Мізерія – Київ: Нора-друк, 2007 – с. 5

0

Ішли закохані

Ішли удвох. Ішли у парі. Під ароматом літніх лип...

Ішли удвох. Ішли у парі. Під ароматом літніх лип…

Ішли закохані у парі.
І липи в пахощах цвіли
Ніч їх манила в свої чари,
А вечір сутінки хилив.

Сідало сонце.
Не щоденно.
А особливо так – для них,
І трави надвечірньо-темні
Стелились килимом до ніг.

Навколо розлітались музи
Від голосистих цвіркунів.
І на її волосся русе
Останній промінь сонця сів.

А потім зник у літніх плесах
Скотився вниз, за горизонт.
І місяць своїм гострим лезом
Узяв все небо у полон…

Життєва благодать і радість:
У парі двоє в ніч ішли
В саду по трав’янистій гладі,
По стежці кольору золи.

І кралось літнє надвечір’я.
За ними в сад, у саму глиб
Ішли закохані і щиро
Раділи аромату лип…

8 червня 2011 року

0

для старших дружок на весіллі

Бути дружкою - це дуже почесно, але і відповідально. Тож для достойного представлення себе у ролі дружки, пропоную почитати декілька життєвих порад :)

Для достойного представлення себе у ролі дружки, пропоную почитати декілька життєвих порад :)

Оце на днях довелося виконувати непрсту місію -
бути дружкою на весіллі.
За наслідками цієї події, пишу для старших дружок на весіллі майбутніх поколінь :)

Запамятай: весілля без дружки не буває. Звісно, без нареченої та нареченого також :). Але мова не про них.
Отже, для того, щоб виконати місію дружки з достоїнством, потрібно памятати декілька дуже важливих речей.

  • Дружка на весіллі має бути незаміжня. Це пояснюється тим, що заміжня може по ходу весілля відговорити наречену виходити заміж, розказавши їй про усі післявесільні речі :). Тож перевір наявність обручки на своєму безіменному пальці та уточни, що там за штампи стоять у твоєму паспорті :)
  • Дружка повинна мати основи фінансових знань. Наводжу для тебе самі необхідні з них:
    на 100 доларовій купюрі зображений Бенжамін Франклін;
    найбільший номінал купюр євро – 500;
    будь-якій купюрі, даній на весіллі, потрібна пара ;).
    Застосовуючи ці основи фінансових весільних операцій, можеш бути впевнена, що задешево наречену ти точно не продаси.
    А якщо наречений і старший боярин почнуть крутити в руках щось національно-гривневе, то погоджуйся лише на Сковороду. Навіть дві :) Continue Reading
0

завтра треба не забути

Завтра я ще не зможу зліпити такого пластилінового АйФона, але ж хоч пластилін куплю і то уже добре :)

От завтра виліплю собі такого пластилінового АйФона  і буду туди записувати все, що треба не забути :)

Усі ми дуже зайняті.
Часу ні на що не вистачає
.
І ні на кого теж :(.
Тому я вирішила покінчити з цим і записати усе те, що завтра обовязково треба зробити :). Пропоную Вам витяг із моїх записів:

  • почувши як трезвонить будильник, подумки наказати собі: “Ану вставай, красиве і розумне створіння! Світ уже просто не витримує без тебе :)”
  • вставши з ліжка, стрімголов побігти на балкон і привітатися із сонечком
  • а виходячи з підїзду привітатися із усіма бабусями, які під ним сидять. І при цьому навіть нічого не подумати про них поганого, коли вони дивитимуться услід
  • ідучи у звичний час у звичному напрямку шукати нові атрибути і зміни оточення (рекламні щити, пофарбовані паркани, розквітнувші клумби і т.д.);
  • купити пластилін і зробити з нього щось для душі;
  • піти понюхати запах квітів у отого гарного куща, що росте біля сусіднього будинку/магазину/Міністерства. Бо кожен раз все не вистачає часу;
  • потелефонувати одній із тих рідних душ, якій давно не телефонувала;
  • купити полуниць. І сметани з цукром (у рекламі на це добро назвали б “солодкі вершки”).
    І після цього пункту написано жирними літерами чорним маркером: “Забути про усе :)”

Отакий-от день завтра мене чекає. А якщо якийсь із пунктів Вам також сподобався – я думаю, що у Вас достатньо сил, бажань і грошей для його реалізації у Вашому житті. Тож, записуйте і не забувайте!