0

(не)політичне питання

Продавати майбутнє за таку малу суму просто неправильно. Подумайте над цими словами

Від трьохсот гривень у житті легше не стане...

Ви ж знаєте – я про політику принципово не пишу
Але я щойно дізналася, що одна моя хороша знайома згодна продати свій голос.
Адже, як вона каже: “Хоч голосуй, хоч не голосуй – нічого не зміниться, а триста гривень мені завжди потрібні”…

Я думала, що статистика про кожного пятого, який згоден продати свій голос та усілякі виборчі технології так далеко від мене!
А як виявилося – на відстані протянутої руки і сказаного слова :(.

Проте як би там не було: пожалійте свою совість і своїх майбутніх дітей та внуків, не продавайте свій голос!

0

Что такое одиночество

Люди знающие одиночество в его высшей степени должны почувствовать этот стих

Одиночество – это взгляд из окна… Взгляд в прошлое.    Photo by conrsilk.

Что такое одиночество?
Это стены, что давят немыслимо
Это чашки, что вымыты дочиста
Это дни, что окутаны мыслями.

Одиночество с грустью завязано
Это взгляд из окна не на улицу,
А в слова, что когда-то нам сказаны.
Большинство этих слов вряд ли сбудется.

Это чувство, ночами кричащее
Днём от глаз посторонних запрятано
Одиночество – лишь настоящее.
И какими-то бликами, пятнами…

Расплываются дни. Мысли точатся
О гранит из того, что не сбудется…
В каждой жизни своё одиночество.
В долгих взглядах из окон на улицу.

6

Мой милый и уютный дворик

Уют в душе очень зависит от места жительства и уюта двора дома

У каждого из нас должен быть в жизни свой дворик…

Мой милый и уютный дворик.
Как королевство лип и ив.
О красоте такой не спорят:
Ведь он по-скромному красив!

Приятны клумбы. Пусть не броско
Но лёгким цветом, манят глаз.
Деревья выше дома ростом.
И тишина в вечерний час…

Этот пейзаж мне в жизни нужен.
Ведь каждый раз окно открыв,
Мне радует и греет душу
Простое царство лип и ив…

0

Любко Дереш. Поклоніння ящірці

Книга Любка Дереша про поклоніння ящірці український бест селлер

Так виглядає обкладинка книги Любка Дереша про поклоніння ящірці

Про назву. Назва твору нагадує мені ситуацію з назвою твору «Ім’я Рози» в інтерпритації по-українськи :).
Тобто не зважаючи на назву: поклоніння і ящірка в творі згадується десь три-чотири рази.
Ну, якщо добре вчитатися, то може навіть п’ять разів :)

Про обкладинку. Я не люблю земноводних. Я знаю, що вони по своїй натурі та в душі дуже хороші, усміхнені та добрі :). Проте їх луска, їх шкіра і їх зовнішній вигляд не налаштовують особисто мене на щось хороше.
Плюс якісь плями червоного на палітурці… Думаю, що Любко задумав, що то буде кров… А оскільки я такого не люблю, тому обкладинка мені не сподобалася.

Про зміст. Коли у мене будуть діти, я не хочу, щоб вони читали ЦЕ. Тобто якщо вони читатимуть твір Любка Дереша «Поклоніння ящірці» книжки з рук у них я забирати не буду…

Просто, як на мене – занадто вона емоційно яскрава. У плані дуже правдива, неприємно жорстока і… як би так сказати найточніше…обкурено-вигадана :).
Після ознайомлення з цим твором у мене склалося враження, що дуже просто можна убити людину і тобі за це нічого не буде. Можна тіло втопити у трясовині болота – і тобі за це нічого не буде. І плюс до того усі будуть оту людину шукати…
А ти будеш ходити із правдою в голові, і тобі за це нічого не буде!!!

Проте не буду критикувати і вдаватися у подробиці. Краще скажу про плюси і мінуси. Головний мінус уже назвала :).
Тепер ще декілька – оці міфічні появи якогось Корія, сцена з напів-живою собакою, вкраплення нецензурних слів (хоча у сучасній літературі це не є дуже великим мінусом – швидше відображенням реального спілкування людей…). Мені не дуже сподобалися.

Разом з тим не можна промовчати і про плюси. Любко Дереш уміє гарно писати :). Як на мене, дуже красиво описані такі сцени:

  • про те, як Дзвінка і Михайло пішли удвох у гори і пізнали солодке слово «перший секс» біля гірського озера, однієї літньої ночі;
  • про те, як Михайло і Дзвінка дивували своїм зовнішнім і внутрішнім виглядом бабусь-дідусів та інше населення одного населеного пункту у горах :)
  • про те, як Михайло і Хіппі сиділи на дубі та ховалися від Феді та компанії;
  • про те, як усі троє дивилися кіно :);
  • та інші красиві сцени, які не полінувався і описав Любко Дереш :)

У цілому, книжка не залишає байдужим. Проте це не те відчуття, яке виникає після перечитування творів Агати Крісті чи Бориса Акуніна…

Про призначення. Книга для усіх, кого зацікавить її зовнішній вигляд, назва або анотація. Не рекомендується психічно неурівноваженим та схильним до нервових розладів.

Моя оцінка. За стобальною шкалою – 90

4

як швидко зігрітися

пусть всегда будет солнце небо  мама я

Як швидко зігрітися? Та не питання, беріть сонце. Моє :)

Зігрітися у такі осінні холоди, що нині нас атакують, дуже просто:

  1. Малюєте за допомогою компютера велике сонце. Бажано на сторінку формату А4 :)
  2. Запускаєте Ваш малюнок на друк.
  3. Берете в руки Ваше сонце :).
    І при цьому:

    • відчуваєте тепло від аркуша (дякуємо принтеру),
    • наповнюєтеся теплом від думки (адже сонце завжди породжує теплі думки),
    • і саме головне – подарувавши таке сонце рідній людині, Ви обовязково отримаєте ТЕПЛІ ОБІЙМИ :).

    А у теплих обіймах ніякі холоди не страшні :)!

0

Жовтий жовтень

Жовта осінь посміхається навколо і я хочу робити те саме у відповідь осені

Скрізь жовте – угорі та унизу… Це мій жовтий жовтень. Автор фото – mrhayata

… накрила небом.
І годинник на зап’ясті.
Мені сказав, що вже
Осінньо-жовтий час.

А у житті все як завжди:
Потреба в щасті
Без зайвих роздумів…

З мереживом прикрас
Кленового, каштанового листя.
З суцільно жовтим
Угорі та унизу.

Іду своїм уже осіннім містом.
Іду по золоту.

І у думках своїх несу
Неписані слова…
Чиїсь обличчя,
Ідуть назустріч.
Згадки…Кольори.
Моєму місту
Осінь дуже личить…

І тільки листя
Жовто падає згори.