0

Мистецький Арсенал

Мистецький Арсенал у Києві - дуже цікаве місце... Аж складно уявити як там випускали щось військове :)

Мистецтво в Арсеналі Києва

Як би там не було з точки зору політики і бюджету, але ідея культуризації Арсеналу є вірною. Так склалося історично – була Києво-Печерська Лавра, а через дорогу – завод, що виробляв зброю, обладнання і ложки та ножі для населення… Це нелогічно. Тому добре, що Арсенал став Мистецьким.

Адже, якби він не був таким, то він обов’язково був би виробничим активом якогось мільярдера, мільйонера або просто багатої людини :). Випускали б там труби, або добрива виробляли, або машини складали… Тому хай краще у нас буде вулиця Мазепи не промисловою, а мистецькою :)

Хто там ще не був – сходіть. Для того, щоб мати свою думку про це явище у місті Києві.

Continue Reading

0

кожному місту – по Арені

Я не бачила донецької арени, але знаю, що її зробили європейською та чудовою

А у якому наступному місті зявиться арена :)?

Може це буде гаслом якогось руху архітекторів, будівельників та усіх любителів арен :)
Але схоже, що ми рухаємося саме в такому напрямку – кожному місту по Арені!
Про київськуАрену” чули, її бачили і в ній навіть бували :).
А тепер легендою України стане донецькаАрена“.

Якщо чесно, мені уже самій цікаво що ж це там ховається за гаслом “Серце Донбасу – для тебе!“… Їй пі-ар роблять такий, що мало хто не зацікавиться… Про унікальність “Донбас-Арени” скрізь розписуються. Одним словом, 29 серпня подумки я вирушу в Донецьк :).

Continue Reading

0

спасибі за повернення :)

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Не хочу ховати свою думку!

Щойно подивилася статистику сайту і посміхнулася.
23 % відвідувачів, які заходять на мій сайт повертаються до мене час від часу і читають мої записи. Якщо чесно – це сприяє активному викладенню думок у веб-просторі :).
Так що знайте, що Вас тут завжди чекають і… дякую Вам за візити :)

0

Подарю

Гитара - это одна из моих лучших подруг, которая чувствует мое настроение и жизнь

Авторская песня под гитару. О любви

Пісня Мері - Подарю (956)
А слова – читайте нижче…

Подарю

Ты можешь даже не верить.
Я ведь не верю порой.
Я – влюблена. Неужели?
Это случилось со мной…

Припев
Подарю… Подарю. Подарю!
Свет фонарей.
Соберу целый мир для тебя
В утренней заре.
Я люблю… Я люблю. Я люблю!
Милый, тебя.
Я горю… Я горю. Я горю!
Я сгораю, любя.

Ну, а ещё я надеюсь,
Что ты меня тоже ждешь.
Я ведь сотру в жизни серость.
Остановлю снег и дождь.

0

цитата про епоху

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги...

Потреби епохи народжують потрібну людину…

Экономическая история мира: в 6 т./под ред. М.В. Конотопова

PS: епоха вимагала інформаційності – зявився Вільям Гейтс із своїм Windows, епоха потребувала яскравості у житті – звідкись виникла фарбована блондинка Мерлін Монро, для епохи було необхідне узагальнення знань з економіки – і у шотландській родині Сміт виріс хлопчик. Просто Адам Сміт

0

З Днем Незалежності?

Український день незалежності наповнений неоднорідними почуттями

Я – українець…

День Незалежності України для мене стане святом тоді, коли не буде лише декларативним і записаним на папері, а набуде якихось реальних рис.
Знову згадуються усілякі там права, гарантії та гаранти…
Не знаю чому так сталося, але років десять тому для мене це було більше свято аніж зараз. Паради, салюти і промови, присвячені цьому дню я зараз сприймаю так само скептично, як і пів-України.

Тому вибачайте, але зважаючи на економіко-політичну та соціальну ситуацію в Україні, я нікого не вітаю з Днем Незалежності України.

0

Оксана Забужко. Сестро, сестро…

Враження від прочитаної книги Оксани Забужко. Неоднорідно, але дуже імпресивно

Нестандартний підхід до оформлення обкладинки від Оксани Забужко

Про назву. Назва мені відразу здалася сумною. Як пізніше виявилося – не безпідставно. Твір і справді наштовхує на роздуми про філософію життя та історію СРСР в одній українській сімї.

Про обкладинку. Обкладинка по своїй фактурі хороша, стиль оформлення із натяками на якусь етнографію та як завжди, наштовхуванням на роздуми. У Оксани Стефанівни усі такі оформлення. Вона ж філософ за освітою, тому це і не дивно…

Про зміст. Як і усі твори Забужко, її творіння “Сестро, сестро…” у своїх 18 сторінках має стільки змісту, що декому в ста сторінках не вдається викласти. Але читається твір не зовсім на одному подиху. Там треба і не один видих зробити. Адже історія описана у книзі – не зовсім радує читача своїм оптимізмом.  Історія про аборт, про життя простих українців у великому СРСР та про погляд на все це маленької дівчинки, у якої мала бути сестра…

Про призначення. Усім, хто звик до Дарї Донцової та Ірен Роздобудько може бути трохи складно; фантастики тут теж немає. Є жорстка реальність світу, описана виключно українською із використанням інколи дуже серйозних слів. На ніч читати не рекомендується. Бо просто багато не прочитаєте… Але книга заслуговує увагу всіх “інакомислячих українців та українок”. Враження на цю аудиторію вона справить однозначно.

Моя оцінка. За стобальною шкалою – 92.

0

Любят не за что-то…

Взаимная любовь - это подарок судьбы для людей, которые хотят быть счастливыми

Любят не смотря ни на что…

Любят не за что-то.
Любят – вопреки.
Любят, когда души
В чём-то есть близки.

Вопреки желаньям
Воли пап и мам
Любят даже втайне.
Всё напополам:
Взгляды, тайны, речи.

Можно помолчать.
Так ведь даже легче.
Ладно, слов не трать.
Коротко со смыслом:
Любят потому,
Чтобы в этой жизни
Быть не одному.

2007

0

риторичне питання харчової промисловості

Сосиски на шампурах - это вкуснятина особенно если приготовить их на природе

“Орбіт” зі смаком свіженького стейку – як Вам така пропозиція?

От скажіть, чому в світі ще не вигадали жувальні гумки зі смаком, наприклад, шашликів із кетчупом або бекону із сиром?
Було б і дешево, і сердито, і дієтично, та ще й якщо економно жувати, то на довго вистачить :).

Отак би купили пачечку “Орбіт – смажений шашлик” або “Стіморол – докторська ковбаса” і життя б виглядало уже зовсім по-іншому :).

Тому, так як я у цих справах не розбираюся, прошу дуже усіх, хто може чимось допомогти – подумайте над таким винаходом.
Бідні студенти, а також усі бажаючі схуднути, а також особи, які отримують мінімальну заробітну плату, та і просто ті, кому таке пожувати “по приколу” - будуть вдячні :)

1

Потеря

Терять людей всегда очень тяжело, ведь они навсегда остаются в душе и памяти

Песня о том, как легко потерять самое главное чувство

Эта песня была написана довольно давно (2006 год), но несмотря на это, она все равно какая-то очень родная.
Не зря говорят, что пусть даже после того, как люди уже разошлись и давно не видятся, частичка души навсегда остается где-то там, в бывшей любви.

Слова - авторские, музыка - тоже.
А если мой хостинг был побольше в размерах, то я бы еще и клип выложила от этой песни (когда-то я еще и таким занималась :)).

Мері - Девушка (1021), а слова – ниже.

Потеря

Я тебя теряю.
Я тебя теряю…
Вроде всё как прежде,
Только жизнь другая.
Я живу в надежде
Лишь сама не знаю:
С кем сейчас и где ты – я тебя теряю.

Ты меня теряешь,
Ты меня теряешь,
Разлетелись чувства, жизнь ведь непростая.
Надо всё вернуть бы.
Сам не понимая -
С поцелуем в губы, но ты меня теряешь.

Припев.
Мы нашли друг друга,
Но не оценили: опускаем руки
И ламаем крылья.
Мы с тобой не верим
И не замечаем, что нашли друг друга,
А теперь теряем.

Было всё прекрасно.
Было всё чудесно,
Только иногда ты был со мной нечесным.
Да, я виновата
Тоже не сдержалась.
Главное, чтоб в жизни
Мы не растерялись.

Припев.

0

Пісня про Маяк :)

Отдых в студенческой компании на море - это очень весело и приятно в летнюю пору каникул :)

Маяк – песня о студенческой жизни :)

Песня, написанная для студенческого лагеря под названием ”Маяк“,который находится в селе Лазурное Скадовского района Херсонской области. Добавлено где-то в 2005 году :).

Запись песни находиться вот тут:
Мері - Маяк (студенческая) (915)

А слова – читайте ниже.

Маяк

А в “Маяке”
Живется налегке.
Ведь мы здесь собрались,
Забудем киевскую жизнь.

Припев :)
Чтоб гульнуть, чтоб напиться
Чтоб запомнить все эти лица
Потому что через год
“Маяк” нас снова собирет.

А в “Маяке”
От дома вдалике,
Но гитара поёт,
Ведь здесь студенческий народ.

Припев :).

А в “Маяке”
Лежим мы на песке
Для моря мы уже свои,
Ведь мы – студенты КПИ :)

2004 год

0

про вірші

Роздуми про вірші та їх народження, причини та муки створення

Просто погляд Мері на вірші :)

Мені дуже подобається одна цитата Оксани Забужко щодо авторства і віршів.
Тільки той, хто пережив це відчуття розуміє глибину кожного слова.

Вірші – це не тільки красиві образи і всілякі там ямби, хореї, амфібрахії та інші напівцензурні слова :).
Кожен вірш, якщо він написаний від душі – це якась частинка поглядів автора на світ і життя.

Інколи вірші мучать. Просто ходиш і весь час у свідомості тримається якась рима, яка потім не дає нормально заснути або думати про щось буденне.

Інколи ці вірші вриваються під час якихось важливих подій і тоді ти є заручником маленького клаптика паперу, або навпаки на серйозному аркуші з резолюцією чи заявою ти олівцем виводиш декілька віршованих рядків. Бувають вірші-телефонні смски, бо пишуться в таких умовах, де іншого не дано…

Вірші непередбачувані настільки, що буває напишеш, а тоді думаєш: “Невже оце мій твір?”

Я люблю вірші. За різноманіття, яке вони вносять у кожен день і сполучення слів, у яких розквітає фантазія. Хай там рима не завжди ідеальна. Але мене питання ідеалів хвилює найменше.

Як на мене, то головне, що вірші допомагають самореалізуватися і бути почутим іншими людьми. А що може бути важливішим для будь-якого автора-творця, який є наркотично залежним від своїх творів?