0

артеківське

Артек - це чудове місце. Там навчаєшся і вдосконалюєшся. Там прагнеш усього хорошого і світлого!

Артек - це справжнє щастя для творчої людини

Я не знаю чи бували в “Артеці” наші великі політики, мери і депутати. Але, певно що ні.
Адже, якби вони там були, то не змогли б так от просто робити те, що роблять.
Звісно, в умовах великої економічно-політично-розумової кризи в Україні такі питання як життєдіяльність та функціонування табору, де “море бескрайнее и солнце весёлое раннее” є менш критичними, аніж усі інші, проте, ну не можна ж так вчиняти із перлинкою України!

Площа “Артеку” оцінюється в мільярд доларів. Рівно один мільярд коштує вихід до моря, кипариси, гори, корпуси і дороги. Але набагато ціннішою є артеківська атмосфера. Але вони про це не знають.
Та й навіщо здоровим і відгодованим дядям і тьотям якісь там дитячі речі – скоротять кількість артеківських таборів, а на їх місці можна і готель побудувати. Чи комплекс розважальний… Шматочок ласий, за нього можна і поборотися.

Хоча слово “можна” є неточним, бо за “Артек” уже борються. Кудись поділося 50 гектарів землі. Копії генерального плану – немає. Сам генеральний план зник у стінах сільради Гурзуфа (от цікаво, наскільки там сільрада велика за розмірами, що план такого собі “Артека” міг зникнути безслідно?).
Те, що в світі бережуть, у нас – як завжди. Моя Україна – плаче. А у чиєїсь України просто бізнес-інтереси. І нічого особистого…
Одним словом, вибачайте. Тема така, що просто зачепила  за живе. І не знаю чи заживе.

PS: “Артек”, тебя придумал очень добрый человек. “Артек”, пусть будет радостным твой следующий век…(з однієї відомої артеківської пісні)

0

про перший автомобіль

Епізод з історії про коней і автомобілі. Або про те, як коні змінили образ зі справжніх на залізних

Люди і коні - все змішалося на сучасних дорогах...

Сьогодні мені уявився один епізод історії міста Києва.
А саме – момент, коли у Києві з’явився перший автомобіль.
Я уявляю як люди оглядалися на таке от “незрозуміло-що-на-колесах”. А ще – з яким подивом конячки дивилися на конкурентів по дорозі :).
А київські дітлахи, які побачили цю машину – ото розмов було :)! А побрехеньок з цього приводу іще більше :).
Цікаво, а які були тоді реєстраційні знаки? А за якими правилами рухалися? А скільки пасажирів перевозило те чудо :)?
Проте історія залишає право відповідей на ці питання за собою.
А реальність… Вона уже нікого не дивує рядами і тисячами автомобілів.
Зате от, якщо побачити конячку із підводою зараз у Києві :). Або хай навіть без воза, а просто – веселого коника де-небудь так на Хрещатику або Лівобережній :))).
Ото б хоч новин було! Фурору більше аніж тоді, на початку ХХ століття при завбаченні першого авто.
Так що задумайтесь :). Точніше, пофантазуйте на цю тему – настрій точно підвищиться. Єдине, що реалізовувати такий-от задум краще не треба. Бо паркуватися буде складно. Та і з сарайчиком можуть виникнути проблеми :). Але для того, щоб фантазувальний орган не змерзнув у січневі дні – такі роздуми про конячок дуже рекомендуються :).

0

Бережи свою душу

Зберігай найцінніше в собі. Бережи своє серце і свою чудову душу

Прошу тебе: оберігай свою душу…

Бережи свою душу без мене.
Від підступних людей і думок,
Хай вона вся крилата
Й натхненна
Уночі відліта до зірок.
І oтам, з висоти і польоту
Стереже тебе.

Ти ж уві сні
Бережи свою душу для мене…

Хоча, хай навіть вже не мені
Ти ранкові слова подаруєш,
І присвятиш життя все своє,
Чиє серце своїм ти відчуєш
І кому віддаси все що є.

Будь обачний.
Бо дні є підступні.
Але ночі підступніші все ж…

Ти це знаєш.
Пиши мені в грудні.
І у червні ти знову знайдеш
Ці слова,
Що тобі я писала
В ненамріяній кожній строфі
Я тебе попрошу дуже мало:
Бережи свою душу собі.

0

цитата про вірші

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги...

вірші – вони, повторюю ще раз, в разі хто не встиг собі занотувати, – завжди від когось, хай би той хтось про те ні сном, ні духом.

Оксана Забужко “Польові дослідження українського сексу”

0

маслини в Інтернеті

В чому різниця між оливками і маслинами - таємницю розгадано :)

Історія про те як знайти істину в Інтернеті

Для того, щоб людям стало ще більше зрозуміло, що в Інтернеті є все я приводжу один простий приклад із життя.

У мене дуже часто виникало питання чим відрізняються маслини і оливки :). Особливо це питання загострювалося під час споживання вказаних продуктів…

Тому одного разу я не полінувалася і вирішила запитати у Гугла цю невідому мені річ.
До речі, а Ви самі знаєте чим вони відрізняються?

Якщо знаєте – значить є два варіанти: або я уже Вам розказала цю історію, або Ви просто викладач біології :). А якщо ж не знаєте… Я розкажу Вам. І навіть не по-секрету, а просто так – щоб усі почули :)!

Значить так. Маслини і оливки – це один і той самий продукт, просто технологія приготування різна.
Оливки (ті, що зелені) консервують із додаванням спецій, а маслини (ті, що явно темніші за попередні) якось там готують із додаванням кисню.
Тому можете з упевненістю сказати маслині: “Ах, ти окиснена оливка!” :)

На цьому моя коротенька історія завершується і ще раз доводить, що в Інтернеті є все. Головне - send correct query, тобто треба знати що питати :)

0

цитата про східний фаталізм

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги...

Східний фаталізм, еге ж, – у росіян це є, з нами гірше, складніше, ми, власне, ні се, ні те, Європа встигла заразити нас мутною гарячкою індивідуальної хоті, вірою у власне “можу!” – одначе підстав для його справдження, чіпких структур, котрі б те “можу!” підхоплювали й тримали, ми ніколи не виробили, шамотаючись віками на дні історії, – наше вкраїнське “можу!” самотнє і тому безсиле.
Оксана Забужко “Польові дослідження українського сексу”

1

Дівчинці з глибокими очима

Кожна жінка, не дивлячись на її вік є всього лише дівчинкою

Дівчинка з гарними і справжніми глибокими очима…

Дівчинко з глибокими очима,
Пам’ятай, що світ неповторимий!
Хоч складний. І навіть різнолиций.
І легкий.
Як влітку дотик ситцю.

Світ цікавий.
І чим далі – тим сильніше.
І яскравий – хоч у прозі, хоч у вірші.
Все ж холодний…
Наче зібрано всі зими.
І стандартний.
Днень за днем проходять мимо
І лишаються уривки, згадки, строки
Світ насправді є неоднобоким.

Хоч спитай у правди, хоч у кривди.
І у щасті теж бувають біди.

Але з широко відкритими очима
Ти живи, щоби не було стриму.
Бути не кущем у цьому світі
А найкрасивішою в суцвітті.

0

знов-таки про баш.орг

Посміхайтеся. Це усім... Це всіх... :)

Отак потрібно жартувати! :)

Навіяне перечитуванням “Топа Бездны” :)
Там звісно цензурних цитат багато. Але не зовсім цензурних все-таки більше :).

Та і з компютерною лексикою дуже добре.
Тому всі, хто не знає слів по типу “лінійка”, “бот” і “ктулху” цей сайт може здатися якимсь підозрілим

Проте я оце щоразу як читаю про одмінів, программерів та котів – аж настрій піднімається :).

Так що раджу використовувати баш.орг як антидепресант (Боже, яке складне слово :)) у щоденному житті.
Єдиний башоргівський мінус, який визнаю і я, і усі мої друзі – за спілкуванням із Башоргом час летить дуже непомітно :).
Тому можна легко запізнитися на пару або на побачення…
Проте у мене є один метод: якщо поставити нагадування у мобільному телефоні про те, що пора уже завершувати сміятися, то це допомагає і можна навіть встигнути куди потрібно… Тому, шановні мої, читайте башорг. Він того вартий! :)

0

як приготувати кутю?

Кутя на Святвечір - то фактор щастя на весь рік

Мій рецепт куті :)

Якщо хтось вирішив, що я перекваліфікувалася у кулінара – правильно вирішили :). Але найцікавіше і найсмачніше у нас із Вами ще попереду!

Тому раджу не перемикати закладки Вашого браузера. Адже сьогодні я дам Вам доступ до однієї із найбільших моїх таємниць. Я не писала про це вконтакті.ру. Не викладала на однокласниках.ру. І навіть не зберегла у gmail… Адже йдеться про… рецепт куті :).

Мій рецепт куті такий: берете перлову крупу. Із перловкою – то, кажуть, традиційна кутя. Великі оригінали можуть спробувати з рисом, пшоном чи може й гречкою – кого на що тягне :))).
Але раджу перший раз спробувати по-традиційному, а далі вже будете вмикати фантазію :).

Так-от: заливаєте перловку водою. Можна залити “Боржомі”. Можна “Миргородською”, але тоді я не ручаюсь за результат.
Тому краще брати воду звичайну і безбрендову :).
Співвідношення води і крупи повинно бути 1:2, тобто склянка крупи – дві склянки води, але по ходу може ще доведеться трошки води підлити… Тож будьте напоготові :)

Після цього етапу ставите все це діло у мікрохвильову піч.
За умови відсутності інших приладів для варіння, доводиться пристосовуватися і таку народну страву як кутя варити у такий нетрадиційний спосіб :). Хоча то на смак куті аж ніяким чином не впливає

А далі починається саме цікаве.
Запам’ятайте:

  • курага, ізюм – то краса,
  • горіхи – то любов,
  • мак – то гроші,
  • мед – то, само-собою зрозуміло, що солодке життя :).

Тож після того, як зварилася перловка вкиньте пару ложечок меду.
Тоді ізюмчику, кураги (перед тим не забудьте їх запарити, тільки це слово не повинно асоціюватися із “впарити” – то не з цієї опери :)).

А після того – горіхів. І бажано різних видів.
Бо усі ж ми хочемо усякої любові протягом року :).
Тому не шкодуйте ні мигдалю, ні грецьких, ні лісових, і навіть кеш’ю вкиньте для різноманіття. І само собою - бразильських горіхів теж :). Тільки поріжте їх трохи…

На цьому етапі я Вам точно кажу: після таких процедур Ваші фантазії просто збожеволіють від перспектив, які відкриються за рахунок куті :).

Але, стоп! Іще щось забули. Вірніше не просто щось, а реальне ЩООООСЬ :).
Тому на завершення маком все, маком! Та так, щоб мало не здалося :). І, звісно, перемішати, щоб усі попередні компоненти і фантазії стали більш яскравими. Бо коли буде така-от маково-грошова підтримка, не тільки кутя, а і весь рік пройде під дивізом “Смачно жити не заборониш” :).

І на завершення ще півабзацу про кутю. Як істинний любитель новизни я раджу Вам вкинути шматочки чорносливу, цукатів, сушених фруктів. І після цього рік просто змушений бути чудовим :).
Адже то не я придумала – так народ каже: яка кутя на Святвечір, таким буде кожен вечір у році. Тому старайтеся, кулінари :)!