0

жовтень або перший день другого місяця осені

Жовтень місяць і все, що я про нього думаю

Осіннє: вересневе, жовтневе і листопадове :)

От що не кажіть, але вересень – це перехідний час… Не встигнеш і оком моргнути – уже другий місяць осені йде. Хоча що там говорити за моргання очима!
Не встигли ми ще купальники познімати, а тут уже говорять про нові шуби, куртки і валянці :)

А якщо серйозно, то завтра – жовтень. Ви не помітили? Якщо чесно, то я теж :).
А от календар усе помічає… Він прямо, як ті бабки біля під’їзду (на цих словах, передаю великий привіт Сергію Батьковичу Притулі із Тернополя :)).

І, якщо вже мова зайшла за позитивно-спрямовані явища у нашому житті, то саме тут невідкладно треба написати, що я офіційно на всю країну Україну зобов’язуюся сприяти тому, щоб Ви якомога частіше дарували ( писали, відправляли, роздавали…) Ваші смайлики :).

Якщо Вам дане питання цікаве і Ви зі мною – читайте далі.
Адже технологія роздачі смайликів у жовтні трохи відрізняється від вересневого етапу роздачі посмішок.

Основна різниця полягає в тому, що у жовтні планується підвищена кількість днів із ознаками дощу, туману, парасольок, калюж, приморозків-заморозків (хто сказав “відморозків”? :)).

Тобто нам доведеться працювати в умовах підвищеної вологості та знервованості.

Звідси відразу видно нашу задачу, яка полягає в тому, щоб з найменшими втратами у наших смайл-лавах пережити жовтень :).
Тобто не перейти до ворожого табору знервовано-серйозно-депресивних.
Наша задача-максимум полягає в тому, щоб розширити наше скромне коло усміхнених однодумців :)

Ну, поки що, все. Як тільки виникнуть нові завдання – я обов’язково про них напишу. Якщо Ви сподіваєтеся, що я мовчки виконуватиму їх сама – помиляєтеся :).

Вже ж якщо посміхатися, то всім разом…! Адже в смайликах – наша сила :)
Та і у нас ще попереду листопад…хе-хе :)

0

про помилки

блог з власною думкою, блог про реалії України, блог про щасливу жінку, блог усміхненої дівчини

Не хочу ховати свою думку!

Найбільше я люблю, коли помиляється Гідромецентр і замість запланованих “місцями дощів” видніється блакитне, сяє яскраве, а під ногами – золоте :)

Із щойно подуманого :)…

0

Кажуть

Люди вважають осінь нудною і холодною. І можливо це справді так, але все рівно не треба вірити всьому що кажуть

Не треба вірити всьому, що кажуть…

Як на мене, то навіть у цьому осінньому дощі, який триває уже не першу добу є своя особлива привабливість.
На цих словах я відчула здивовані погляди :).

Але я ще раз говорю: ці осінні дощі не такі, як усі інші… Звісно, обминати метрові калюжі та закривати небо парасолькою – це не саме приємне, що є у житті. Але це лише один бік справи, побутовий, словесний.
А усе інше… Читайте далі :)

Кажуть, дощі скрізь однакові.
Не вірте. Неправда
Кажуть, всі зустрічі знакові…
У дні листопадів.
В жовтнях, у вереснях.
В дні непрозорих туманів.
Кажуть, що жовте – то колір розлуки.
І слова “востаннє”.
Кажуть, що листя опавши, навіки умерло.
Кажуть… Не вірте!
Бо дощ – то не краплі! То осені перли.
Ну, а слова є скупі. Не оцінять багато:
Осінь в словах – пора року, а дощ – лиш вода…
Що додати?
Тишу. І буде достатнім
Безслівне мовчання…
Щоб лиш побачити перли на шибках
І осінь в тумані.