0

десять днів до осені

Десять днів до осені :). Рахуємо погодинно!

До осені залишилось…

Осінь буде скоро.
Не знаю як там складеться із дощами, жовтим листям та іншими подробицями, але скільки у попередні роки не просили літо залишитися – а все рівно не допросилися :).
Тому особисто я змирилася із цією осінньою реальністю уже зараз :). Тобто чекаю осені-2008.
А якщо бути ще конкретнішою, то висушую парасольки, дощовики, гумові чоботи, лижі (ой, лижі…ні, лижі – то трохи пізніше, то на зиму :)).
Та найголовніше – я уже готова!

In English

Continue Reading

1

Рідному місту

Як тебе не любити - рідне місто моє :)

Самому. Рідному.

Вірш моєму рідному місту Прилуки

Всього три вулиці і кілька перехожих.
Будинки, що один на один схожі.
Паркани темно-сірі і зелені.
І вишень влітку можна рвати повні жмені.

А їздити – що аж шумить над гаєм,
Лиш курява дорогу обсипає…
І заливається весною солов’ями.
Там найрідніший в світі голос -
Голос мами.

І м’ята, липа…
Над дорогою – любисток.
Вночі у вікнах вогників намисто.
Таке своє все,
До душі таке привітне.

І навіть звідси мені вулиці ті видно,
Вони ж у пам’яті, а не десь там на карті!
Вони в душі.
Вони любові варті…

1

Политике

Дорога, ведущая к смерти

Политике и политикам

Прошу, политика, остановись.
Не надо войн!
Ведь это – смерть и плач
Cирот невинных.
Пожалуйста, не рушь наш мирный дом.
Не забирай у матери ты сына.

Прошу, не делай выше всех и вся
Бумажных пачек сотни, миллионы…
Уж лучше, чтобы каждое дитя
Не знало бед. Не знало, что есть войны.

Прошу… Но голос в стрельбах не слышен.
Теряются слова в раскатах взрывов
Я искренне прошу, не надо войн!
Политика, дай людям жить счастливо…