Категорії
щоденник

Вірш про смерть мами

Для Людмили Григорівни

У мами настала зима.
Назавжди і уже безкінечно 
Її з нами більше нема,
А залишились згадки і речі.

Мама жити ще довго могла
І радіти бузковим букетам
Та у вічність вона відійшла.
Чорна стрічка поверх портрета.

Як прийняти цю втрату, цей біль?
Не подзвонить і вже не напише
Докладаю останніх зусиль
Щоб змиритися…

Слухаю тишу 
Поміж цвинтарних брам і хрестів.
Поховали. 
Ось свіжа могила.
Поржнеча в душі.
Нема слів.
Неприкаянно.
Осиротіло…

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.