Сидим отак удвох
Лиш я і ніч
Її я краще себе розумію.
Бо я заплуталась у безлічі облич.
Вона ж з одним…
Їй місяць серце гріє.
Я вже не контролюю своїх сліз
Вона також неконтрольована і темна
А он у небо місяць їй приніс
Зірок,
Щоб лиш зробити їй приємне.
А я також її люблю за те,
Що ніч така є дивна, таємнича…
Отак сидим із нею ми удвох.
Та знов вона іде, бо місяць кличе.
Залишилася одна у темноті,
І зрідка погляд в небо направляю
А там…
Зірки, що місяць дарував.
І ніч, що його ніжно обнімає.
2004
Вірш про ніч має… бонус :)
Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло
А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?