Категорії
щоденник

люди, які нам посміхаються зранку

Посміхатися зранку - це задача самого високого пріоритету на кожен день :)
Люди з наших ранків :)

Я впевнена, що такі люди є у житті у кожного. Це ті, кого ми не знаємо особисто, але регулярно бачимо в силу певних обставин і уже через певний місяць чи два таких от регулярних побачень, завбачивши цю людину, посміхаєшся їй :).

Почну з себе.
Щодня, ідучи на роботу, я бачу декілька знайомих облич. Я не знаю хто вони такі, які у них професії та куди вони прямують щодня о 8.45, проте вони для мене є своєрідними вказівниками, що я не запізнююся, адже ми з ними бачимося щодня на певному одному і тому самому місці :).

А ще у мене є декілька знайомих вигулювачів собачок, які теж о 8.45 регулярно гуляють біля мого будинку.
Плюс ще є пару автомобілів, які їдуть саме в цей час (я так думаю, що теж на роботу) і їх водії мені уже теж посміхаються :).

Отакий у нас світ – дуже цікавий.
Особливо, коли знаєш певну людину по отаких ранкових зустрічах, а потім зустрічаєш у магазині або у якомусь іншому місці, а не на своєму “ранковому” :). І тоді виникає природня думка: “Десь ми уже бачилися“…

Тому, напевне, праві психологи, коли кажуть, що уві сні ми бачимо тільки тих людей, яких бачили або маємо побачити у своєму житті.  Тобто наша підсвідомість нічого не вигадує, а бере із реальності наших ранкових, вечірніх та обідніх знайомих, яких ми бачили і ще побачимо, але, можливо, ніколи навіть імені їх не дізнаємося…

Але щось я занадто багато пишу, як для пятниці. Вам так не здається :)?
Мені уже так здалося, тому я ставлю на цьому всьому велику і красиву крапку і йду відпочивати. Адже пятниця :)

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.