Категорії
щоденник

Володимир Лис. Століття Якова

Зараз буде багато життєвої філософії та мудрості (авторка не я, а Володимир Савович)

Книга Володимира Лиса про століття Якова
Книга Володимира Лиса про століття Якова

Так-от, Століття Якова від Володимира Лиса увірвалося в моє життя прямо з полиці книгарні “Є” і уже назавжди залишилося зі мною.

Про назву

Спочатку назва мене не вразила. Ну, подумаєш, століття… Якогось там Якова. Але після першої прочитаної сторінки моєму здивуванню не було меж – книга виявилася про дідуся, якому мало виповнитися сто років! Тобто назва дуже проста і логічна. Просто ідеальна за усіма характеристиками… Літературні критики у таких випадках не мають що й покритикувати :)

Про обкладинку

Обкладинка чудова по якості, твердості та фактурі. Оформлення теж хороше, але, після прочитання книги у мене в уяві малюється зовсім інше обличчя головного героя… Хоча дідусь Яків у моїй уяві так само сивий і з такою ж бородою та вусами :)

Про зміст книги “Століття Якова”

Якщо Ви прочитали попередні два абзаци, то уже зрозуміли, що книга – про дідуся Якова. Але він же не завжди був дідусем…

Так от на сторінках цього нестандартного твору є багато простого життя, сільських буднів, а ще – роздумів.
Спочатку хлопця Ясика, тоді бравого вояки Якуба, а пізніше – просто Якова Платоновича. Емоції не приховуються, життєві картини – чергуються, а кожен читає сторінку за сторінкою і думає – то чи доживе Яків до свого 100-річчя?
Якщо ж говорити по суті, то розповісти коротко про цей твір я не можу. Та і це не потрібно ні Вам, ні мені. Книга занадто філософська. До останньої літери справжня.

Проте, для того, щоб запам’ятати «Століття Якова» на моєму сайті, напишу декілька ключових речей про Якова Платоновича Меха, столітнього ювілею якого усі так очікували:

  • у його житті було село. Рідне поліське із хатою-мазанкою, щоденною рутинною роботою і сільськими плітками. А ще було місто: дорога, вимощена бруківкою, червоний кінь, його красивий мундир і… шляхетна панянка Зося. Проте зазначена панянка дуже добре вписалася у сільські пейзажі хати-мазанки :);
  • у його житті було три любові: перша (Улянка), велика (Зося) і остання (Ганзя). А усі інші жінки – це типове одномоментне бажання бути не одному… Завдяки любові та жінкам у його житті також були діти;
  • у його житті було дуже багато негараздів. Все почалося з весілля Улянки. Читаючи ті сторінки, я думала, що він там точно усіх перестріляє… А чого варте мінне поле? А роботи у концтаборі? Про свої емоції від сторінок з убивством його дітей я взагалі не хочу згадувати. Те ж саме – щодо Зосі…
  • у його житті були веселощі. Не так щоб аж занадто багато, проте посмішка просто сама приходить на вуста, коли читаєш про дідусеві роздуми стосовно мобільних телефонів або його наївні думки про його молодого сина (та сину ж усього 62 роки! :)
  • у його житті було два вбивства. Обидва труїли душу і не давали спокійно жити. І вмерти, до речі, також;
  • у його житті було багато пікантних моментів. Але їх я описувати не буду. Скажу лише, по секрету, що усі речі там названі своїми іменами та влучно описані, а сцени нічних і денних любощів там по-українськи пристрасні :)

Про призначення

Для тих, хто згоден читати живу мову. Хто очі не поламає від слів «пенція» (пенсія), «дохтурка» (докторка) або «кагибе» (КГБ). І ще – для усіх, хто спраглий за краплинами мудрості некнижної, столітньої…

Моя оцінка

За стобальною шкалою… не побоюся цієї цифри. Тим більше що вона символічна. Так, Ви вірно здогадалися :). Я вважаю, що твір заслуговує оцінки – 100

Додатково до всього вище написаного

Я продаю свої НФТ вірші. Час від часу я читаю свої вірші на Ютуб каналі. А ще інстаграмлю їх, коли на те є відповідний настрій. Додатково я шлю регулярні телеграми про життя. Бачили? Якщо ще ні, то ніколи не пізно почати це діло

А якщо ви хочете отримати збірку “Хризантемне щастя”, то залиште ваш і-мейл ось тут і лист щастя про збірку прилетить ✉️ ?

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

4 коментарі “Володимир Лис. Століття Якова”

Натрапила випадково: хотіла звірить враження від творчості В.Лиса та Люко Дашвар. З оцінкою “Століття Якова” згодна повністю, хоч кажуть – автор виріс з ярих комуністів. Примушує задуматись над долею людською та сенсом людського життя. Твори Дашвар мені подобаються, але в Село не люди дійсно стільки бридоти і гидоти, що я протестую – нема такого на селі: я народилася і живу тут уже багато(як сама авторка) років.Хоч, всупереч собі, авторка в Рай.центрі стверджує, що чисті і безгрішні люди збереглися саме на селі.це правда. Мова жива, і не тільки в діалогах. А у поезії твоїй щось є. Читала з задоволенням. Здоров’я тобі, дитино, кохання, вірних друзів, розуміння і підтримки близьких! Хай убереже Бог твою юнну чисту і світлу душу від потрясінь, трагедій та розчарувань. Щасливої тобі творчої долі.З Новим роком!

Дуже Вам дякую, пані Віро!
Звісно, я з радістю читаю усі коментарі на моєму сайті, але Ваш – такий глибинно-рідний… Наче писала моя мама чи бабуся :). Я щиро дякую Вам за те, що Ви знайшли час написати Ваші слова і такі неприховано сердечні побажання. Я зичу Вам навзаєм усього самого хорошого. Зичу Вам ясних думок і рівноваги Вашій добрій душі. А ще вітаю Вас також з Новим 2012 Роком та Різдвяними Святами :)! Нехай щастить усім нам і Україні.

Дякую, Олю! Приємно, що подобається :)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.