Категорії
щоденник

історія одного Рибака

Історія одного Рибака в моїй інтерпритації

Учора ввечері Олександр Рибак на Євробаченні ще раз довів, що слов’яни – талановиті. Навіть дуже :).
І вірші пишуть, і пісні співають, і на скрипці одночасно підігрують…
Хоча наша Світлана Лобода теж старалася і демонструвала сальто під час співів, стрибки під час польотів та інші антикризові принади, але дуже багато спецефектів простому народу не сподобалися.
Адже простий народ так не уміє…
Тож і вибрали люди якогось там простого білоруса із своєю “Волшебной сказкой” (Fairy Tale).
Одним словом, після 16 травня можна зробити такі висновки:

  1. Якби Олександр Рибак був і нині громадянином Білорусії, то він би навряд чи виграв
  2. Не зважаючи на перше, Рибаків, як бачимо, нині поважають у всіх країнах :)
  3. А ще усі глядачі Євробачення дуже люблять скрипку, тому, якщо ми на наступний рік відправимо Олега Скрипку, перемога точно буде нашою :).
  4. Про всяк випадок треба і собі на скрипці навчитися грати, а то потраплю на Євробачення із гітарою, і що тоді робити :)?
  5. Ну, і звісно, із завтрішнього дня треба починати вивчати англійську мову. Бо українська – то добре, а от коли Олег Юрійович Скрипка затягне “Сьогодні у клубі будуть танці” на англійській, то ніхто не залишиться байдужим :)

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.