Категорії
щоденник

Ірен Роздобудько. Зів’ялі квіти викидають

Ірен Роздобудько. Зів'ялі квіти викидають - Відгук на книгу від Марини Кузьменко
Ірен Роздобудько. Зів’ялі квіти викидають – Відгук на книгу від Марини Кузьменко

Про назву. Юні натуралісти, напевне бойкот би влаштували. Квіти не те що не викидають – їх просто не рвуть, щоб вони не ставали зів’ялими :).
Назва трохи песимістична, як на мене

Про обкладинку. Особливих емоцій обкладинка не викликала.  Першою думкою подумала, що то пані Ірен стала брюнеткою і сіла у цікаву позу та задумалася. Я навіть зараз так само вважаю…

Про зміст. Одна із кращих книжок Ірен Роздобудько. В принципі, у неї усі книжки непогані. Проте ця заслуговує уваги за її цікавий розвиток подій та філософські підходи.
Зараз дивлячись фільми СРСР-івської доби нас не сильно хвилює питання того, де зараз ці актори, що є на екрані усміхненими 17-річними дівчатами та парубками… А більшість із них живе десь поряд. Дивиться на свої молоді фотки і не заглядає у люстерко по декілька днів. Боїться.
Тут усе просто: коли ми молоді – та нам не те, що гори по плечу – Гімалаї просто тихенько плачуть у куточку  від того, що ми-от такі гарні, чудові та розумні :).
А коли приходить старість, і світ показує справжню вартість нашої гарноти, чудовості та розуму… Можна не продовжувати, бо нема що  говорити.
Звісно, ситуація із будинком для стареньких людей та отим давнім коханням, що описане у цій книзі – це явище досить умовне. Але ж ідея, викладка та і паралелі книги дуже цікаві. Тому не лякайтеся назви – купуйте/даруйте/читайте.

Про призначення: Роман для тих, хто знає, що старість колись буде.

Моя оцінка: за стобальною шкалою – 98.

Від Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.