1 серце :) 31 сподобалося
Loading...
0

Про мого кота

кот, рыжик, рыжий котик, спящий кот, кіт спить, рудий кіт на вікні

Уся правда про мого кота :)

А ночами йому сниться ковбаса.
Не якісь там пересолені салямі:
Він за ніч кільце “домашньої” згриза,
Запиваючи молочними вершками.

З нього хоч картину ти пиши.
Хвіст і вуса гарні, шерсть – шовкова.
А у разі припадання до душі –
Може ще помуркотати колискову.

Він співати любить.
Не мені.
А сусідській кішечці-красуні.
Як засяде – наче квітка на вікні.
Так виспівує,
Що аж іде відлуння.

Отоді і починаються дзвінки.
Але то телефонують не з фан-клубу,
Швидше, там все зовсім навпаки
Бо вони висловлюються трохи грубо.

Проте в мене філософський свій підхід.
Я щоразу вислуховую людину,
Але ж в мене є один-єдиний кіт.
Ну, а їх – по два десятки за годину.

Так що хай вже вибачають за концерт.
Надішлють заявки – ми розглянем.
Але краще додають нехай в конверт
Ковбаси кільце для котика рум’яне :)

написала увечері 7 січня 2013 року, поки кіт спав :) 

Поділитися з іншими

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Твоїм пасажирським вагонам
Таким ночам співають літні оди
Фото із затінку
Мобільна збірка “Лише до безтями”
Вирости можна з думок

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. “Ті, з ким були спільні простори трамвайних зупинок” зачаровані Вашим творчим ростом та досягненнями!

  2. Дякую Вам, Ліно. Мої київські трамваї часто фігурують у віршах і згадках. Це все тому, що по-дитячому кожна трамвайна поїздка для мене залишається подорожжю і очікуванням несподіванок. Навіть в умовах, коли трамвайні виїзди стають рутинними і везуть на якусь Привокзальну площу чи у Пущу Водицю – все рівно щоразу я сідаю в трамвай і бачу світ по-іншому

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *