1 серце :) 7 сподобалося
Loading...
0

Осінньо-сіре

Про моє осінньо-сіре і часто думане

Про моє осінньо-сіре і часто думане

Остепенилася.
Обсипалась в траву.
Місцями ще смарагдову та юну.
І я вже не іду.
По днях пливу
І по твоїх
Жовтогарячих дюнах.

Похолоднішала.
Залистопадила в вітрах.
У сонця променів –
Лиш другорядні ролі.
Учора ти для мене іншою була.
У літі бабинім заніжена доволі.

Сьогодні ж
Продощавлені думки.
І депресивно-сіра стеля неба.
Що аж немає сил
Oчей у вись звести
Без потреби.

Поділитися з іншими

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


По-червоному живописно
Листопадовий вірш
Вже осіннє відсиріло небо
Жовтий затишок Андріївського узвозу
життя як на картинці / life as in the picture

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

2 Comments

  1. Ех, якась важка ця осінь))

  2. Завершальний смайлик у Вашому повідомленні мене порадував :)
    Значить витримаємо… лишилось якихось там пару коротких осінніх днів!
    Дякую Вам, Eva, і тримайтеся!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *