1 серце :) 6 сподобалося
Loading...
0

Несказане

Роздуми сидячи на підвіконні з чашкою кави

Здавалось, що зима заблудилася, а осінь залишилася. І все те між нами, несказане

Здавалось, кава несолодка зовсім…
А за вікном продовжувалась осінь,
Точніше, не приходила зима.
Здавалось, що із нами обома
Щось трапилось…
А може, то лиш здогад.
Хотілося б відчути
Зараз погляд,
Але тебе поряд нема.

Наступить завтра.
І може, ці слова забути варто
Бо зміниться усе.
Будем разом
Ділити час
Лиш дотиком долоні.
А зараз є холодне підвіконня…
І ти.
Десь за заплаканим вікном.

А поряд,
У думках
Є сотня слів.
Які не сказані…
Такими і лишаться.
Це факт.
Зима ховається у сірості дощів
Напевне, їй також не вистачає щастя.

Поділитися з іншими

Хочеться почитати щось схоже? Думаю, ось це має сподобатися ;)


Написане під дощем
Задощило у нас на Подолі
життя як на картинці / life as in the picture
розмови під парасолькою
Щось задощило на душі

Марина Кузьменко

Привіт, мене звати Марина. Я час від часу віршую і пишу сюди.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *