Як же чудово бути студентом :)
Мені сімнадцятий минало
На пари йшов я в Універ
Мені так любо-любо стало
Я пам’ятаю як тепер,
Коли ту пару відмінили
І викладач був не прийшов.
А раз на пару ми забили,
І потім ще забили знов…
Ми грали в покера бувало
І навіть грали в морський бій.
Коли ж гравців було в нас мало –
Томились в лекції нудній.
Тоді й доводилось писати
Конспектів довгі сторінки,
Але щоб їх розшифрувати,
Треба не тижні, а роки.
Проте найбільше все ж любили
Із пар додому ми іти,
Адже дорогу дуже довго
Ми не могли ніяк знайти.
Спочатку йшли у парк всі разом,
Тоді у корпус, у буфет,
В кафе ходили час від часу
Дискутувати про предмет.
Викладачів туди не брали.
А от колег з потоку – так.
Звідти дорогу ми шукали
Вже ввечері при ліхтарях.
І от було мені за двадцять,
Коли під дружній гамір-свист.
Мені вручили шмат паперу,
Сказавши: ти – спеціаліст.
І після того знову довго
Ми всі разом шукали шлях.
І йшли студентами додому.
Хоча й з дипломами в руках.
17 листопада 2012 року