А ночами йому сниться ковбаса.
Не якісь там пересолені салямі:
Він за ніч кільце “домашньої” згриза,
Запиваючи молочними вершками.
З нього хоч картину ти пиши.
Хвіст і вуса гарні, шерсть – шовкова.
А у разі припадання до душі –
Може ще помуркотати колискову.
Він співати любить.
Не мені.
А сусідській кішечці-красуні.
Як засяде – наче квітка на вікні.
Так виспівує,
Що аж іде відлуння.
Отоді і починаються дзвінки.
Але то телефонують не з фан-клубу,
Швидше, там все зовсім навпаки
Бо вони висловлюються трохи грубо.
Проте в мене філософський свій підхід.
Я щоразу вислуховую людину,
Але ж в мене є один-єдиний кіт.
Ну, а їх – по два десятки за годину.
Так що хай вже вибачають за концерт.
Надішлють заявки – ми розглянем.
Але краще додають нехай в конверт
Ковбаси кільце для котика рум’яне :)
написала увечері 7 січня 2013 року, поки кіт спав :)