1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Давай поиграем в слова

Давай поиграем в слова...

Давай поиграем в слова…

Этому стиху несколько лет и он был написан одномоментно в вагоне киевского метро. Я ехала из “Ипподрома” в направлении центра и думала об одной знакомой мне женщине, активной и молодой, которая каждый день решает десятки проблем и умеет делать бизнес, но больше всего она ценит и понимает важность отношений со своим мужем. Ведь работа и бизнес не согреют в холодной постели. Даже купив электроодеяло будет неуютно ;).
Этот стих – моя ода современным людям, умеющим ценить свои отношения и определять приоритеты в жизни и в своем рабочем еженедельнике.

Continue Reading

1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
0

Сергій Жадан. Месопотамія

месопотамія, сергій жадан, книги жадана

Книгу Сергія Жадана “Месопотамія” я купила у книгарні “Є”. Люблю її ;)

Про назву. Якщо повестись на назву і очікувати, що Месопотамія – це якась історична оповідь про життя на території між Тигром і Євфратом, то існує загроза розчаруватися уже на перших сторінках твору. Адже жаданівська Месопотамія не така: тут немає місця для історії в її класичному розумінні. Натомість є дев’ять (не)вигаданих історій із життя чоловіків з цікавими іменами: чого тільки варті імена українців Боба, Ромео чи Маріо або євангелістських Луки, Матвія та Фоми. І вже починаючи з цих самих імен прослідковується основна ідея твору – перебування між двох вимірів, поміж реальністю та вигадкою, смертю і життям. Саме зі смерті все і починається.

Continue Reading

1 серце :) (Сподобалося?)
Loading...
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Написане під дощем

А дощ шумів...

А дощ шумів…

А дощ шумів,
Немов оскаженів.
Зірвався з ланцюгів,
З дахів,
З парканів.

Насправді, дощ -
То свіжості порив,
Щоб сонця промені
Були ще більш жадані.

Я дощ люблю.
Здається, навзаєм.
І монологи під дощем
Стають дуетом.

Бо саме там
Під проливним нічним дощем
Народжуються вірші.
І поети…

1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Маленький світ кожного з нас

По ідеї, мені уже треба було б забути за цей сайт і більш пильно дивитися у бік усіляких соціальних мереж. Розміщуєш один пост, фото чи твіт – і відразу чекаєш лайків, перепостів, коментарів. Популяризація не по днях, а по годинах :). Зізнаюся – у мене певний час так і було.

Photo credit: Pinterest

Треба оберігати свої маленькі світи. Photo credit: Pinterest

Але потім я виросла. Чи, може, перехворіла. А, можливо, просто надумала зайвого. Усі знають як шкідливо жінкам багато думати :). Одним словом, з мене досить.

Звичайно, моє внутрішнє его все рівно тихенько радітиме лайкам під моїми повідомленнями :).
Але світ соціальних мереж – це дуже часто несправжнє, непотрібне та удаване.
Не заперечуватиму: у соціальних мережах є те, що окриляє. Але поряд з тим – і неймовірна кількість такого, що пригнічує та дезінформує. Можна на це не звертати уваги, але Марк Цукенберг і його команда добре працюють над тим, щоб все-таки ми звертали увагу. А тоді звертали знову і знову :)

Тому я вирішила переїжджати назад. Тобто сюди. У свою затишну хатинку з вікнами у двір та довгокосою вербою на сусідній вулиці. Мені достатньо гармонії однієї кімнати, теплоти великих і маленьких долонь. А ще хочу смородинового чаю.

Зичу і Вашому життю більше гармонії. Як в соціальних мережах, так і поза ними…

1 серце :) 1 сподобалося
Loading...
1 серце :) 3 сподобалося
Loading...
0

Душею молодий, а тілом – ні

Купити б молодість... Але ж нема ціни.

Купити б молодість… Але ж нема ціни.

Душею молодий, а тілом – ні,
Бо молодість сховалась в сивині.
І роки пролетіли так невпинно.
Що наче і не жив.
Однохвилинно.
І все минуло так одномоментно.
Хвилини щирих і глибоких сентиментів.
І вічність довгих, аж утомлених чекань…
У ейфорії переможених змагань.
Але ж і поряд з тим – гірких поразок.
Бувало різне.
Але якось так відразу
Настала осінь ще весняної душі.
У круговерті років і дощів.
І фото жовкнуть, наче листя восени.
Купити б молодість.
Але ж нема ціни.

23 лютого 2016 року
21:03:12

1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

Зима у словах і думках

фото зима в місті, зима в городе

Зима вже у місті… photo by marine21

Занадто багато слів про ціни і цінності
У реченнях із прихованим змістом.
І все об’єднали єдиним знаком рівності
На жаль, без протестів.
І тільки зимно над містом.

Ми усі вільні душею і вільно народжені.
В кого є сумніви – краще залишити сцену.
Гроші легкі дуже часто з сумнівним походженням.
Зима вже у звичках. У вікнах. У лицях щоденних.

Завтра чийсь ранок почнеться із сумніву й розпачу.
Інші потішаться швидко набутою славою.
А світ вже надихався тютюнового диму досхочу.
І ховає думки за посмішкою зимно-лукавою

1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

цитата про алкоголь і незловживання спиртним

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Це дуже велика перевага – не пити у середовищі, де решта зловживають спиртним. Можна тримати язика за зубами і, що ще важливіше, можна вибирати для своїх пригод моменти, коли всі навколо вже залилися настільки, що не помічають нічого і нікого навколо.
Ф.Скотт Фіцджеральд. Великий Гетсбі. – К.: Знання, 2014. – 198 с. – с. 85

1 серце :) 4 сподобалося
Loading...
0

цитата про звички

Слова, варті уваги...

Слова, варті уваги…

Завжди важко і болісно дивитися новими очима на речі, до яких уже встиг звикнути.
Ф.Скотт Фіцджеральд. Великий Гетсбі. – К.: Знання, 2014. – 198 с. – с. 113

1 серце :) 2 сподобалося
Loading...
0

Думки між будинками й долями

Я буду знаходити відповіді для себе.

Знаходити відповіді для себе

Я відновлюватиму ліпку на будинках
Ще живих,
Але дуже запилених
І складатиму сторінка до сторінки
Книги,
Віддані мені старожилами

І хоч стіни змарніли і вицвіли.
Є такі, що вже майже зруйновані.
Заховавшись у шарф,
В’язаний спицями.
Я блукатиму між будинками й долями.

Буду в очі дивитися пильно їм.
Заглядати аж туди, у несказане.
І разом зі зливою неочікувано сильною.
Знаходити відповіді для себе.
За почутими від когось фразами…